Хустка народилася з чудового курсу пані Наталії Григораш на Prekrasa studio "Як вишити хустку. Художня гладь". Вишита ще минулого року в рамках проекту "Хустка до перемоги" в групі "Правдива українська хустка: відродження традиції". 

Вишиваю дуже давно, ще в дитинстві моя бабуся Неля навчила мене цього прекрасного виду творчості. Це були 80-ті роки минулого сторіччя, матеріалів для вишивки було обмаль, та й ті треба було "діставати".

Бабуся моя золота дуже старалася, щоби в онучки було все для цікавого вишивання, не жалкувала дорогих ниточок та гарної тканини і постійно заохочувала до творчості своїм прикладом. Що вона тільки не вишивала - блузки, сукні, костюми, скатертини, доріжки, картини, подушки, стільки краси! 

Але, на жаль, навичок народної вишивки в бабусі не було. Може тому, що сама вона була дочка "ворога народу", репресованого у роки війни лише за те, що був етнічний німець і якісь прояви національної ідентичності могли тоді лише нашкодити. А може тому, що на зросійщеному Донбасі, де бабуся народилася і жила в молоді роки, вже не було в кого вчитися народної вишивки.

Бабусі моєї нема з нами вже 15 років, я її часто згадую з вдячністю за все і дуже жалкую, що вона зараз не бачить, як повертаються до нас наші втрачені цінності. 

Не знаю, чи бачила колись моя бабуся вишиті хустини, я так точно про це не знала донедавна. Минулої зими в магазині Світ льону, куди я приїхала за канвою для нової картини, випадково почула розмову про вишивання саме хустин, що десь пройшов майстер-клас на цю тему і всі були в захваті від нього. 

Я собі тихенько послухала та вже вдома почала шукати інформацію по темі. Побачила вишиті хустини і так мені захотілося зробити теж таку красу! Так аж загорілося! Але як? З чого почати? Пошукала, пошукала, та й запитала в Гугла напряму - як вишити хустину? Гугл подумав - нарешті вона задає правильне питання і скерував мене до Prekrasa studio, прямо на курс пані Наталії! Оце мені було відкриття! Космос! 

Шикарний курс, який підходить і для новачків також. Містить стільки цікавого матеріалу, відео, багато фото хустин з різних регіонів України! Можна зробити хустину буквально з нуля - від обрання правильної тканини до в'язання тороків на готовому виробі.

До речі, це сталося рівно рік тому, 18 лютого 2024 року) Потім доєдналася до групи "Правдива українська хустка: відродження традиції" у Фейсбуці, а там і до проекту "Хустка до перемоги" та й пішов процес потихеньку. 

І як же ж він мене захопив! Згадала трохи підзабуті навички вишиття гладдю, відчула неймовірну насолоду вишивати на тонкій вовні, яка ніби сама відтворює ці квіти та листочки. Кольори для узору підбирала близько до оригінальних з фото старовинної хустини, але трошки додала від себе для відчуття весняного настрою. 

Вона мені дуже легко вишивалася, може не дуже швидко, але з величезним задоволенням. А ще в процесі зрозуміла щось дуже важливе для мене в цій роботі - відчуття єднання на якомусь дуже тонкому рівні з тими жінками з минулого, які теж шили такі хустиночки, саме такі квіточки і листочки, такі узори та орнаменти. Це неймовірне відчуття приналежності до великого творчого досвіду минулих століть додає неабиякої енергії! 

Мати можливість відроджувати нашу спадщину, відтворювати її в нових виробах - безцінно і дуже важливо саме зараз. 

Вишиваю вже другу хустину, в планах і третя, та й свої ідеї малюнків вже крутяться у голові. 

Ще мрію навчитися рушниковим швам і вишити рушник, а може й не один - доня підростає, то таки треба).  А найбільша мрія у вишиванні - вишити собі сорочку, ще не знаю яку і поки не вмію як, але сподіваюсь, що навчуся.

Всім дівчатам, хто вишиває, хочу побажати натхнення робити красу, відтворювати старовинне, творити нове, плекати наше рідне. А хто ще не вишивав хустини - обов'язково спробувати, вам сподобається, гарантую!