Я хочу вам розповісти про господарські рушники до хліба на Слобожанщині. Вони вишивались по всім правилам для того щоб гарний був випечений хліб, коровай, пасха та пиріжки. Перший рушник  це був надіжник яким накривали діжу, замішуючи тісто для  хліба. Щоб тісто гарно підходило на рушникові вишивали спеціальну символіку. Полотно рушника розбивалось на квадрати  із засіяним зерном полем. А по краям вишивався візерунок який складався із ромбів та хвилястих узорів (сонце, поле, зерно та вода) . Розмір такого рушника був  60см. х 80см. якраз по розміру діжи або великої макітри. Надіжник  завжди був білого або сірого кольору та вишивався білими нитками. Зверніть увагу цей надіжник вишитий по всім традиціям.

 

Зразок взятий з фондів Харківського музею із села Люботин 1950рік.

 

           Надіжник завжди  має геометричний візерунок. Все полотно поділене на ромби вишиті подвійним хрестиком і у кожному ромбі по  чотири зернятка. Основний узор (зірки) вишитий  косою лічильною гладдю. Краї узору обрамляє шов ретязь. Кінці рушника оздоблені мережкою «панка»  та торочками а край підшитий теж швом  ретязь.

 

 

 

   Рушник надіжник святково виглядає, має оберегову функцію та символічні знаки.

 

 

Вийнявши з печі випечений хліб для вітання ставлять на віко, застелене хлібним рушником. Такий рушник білого або сірого кольору завжди вишитий білими нитками і розташування візерунка  на ньому як на  надіжнику.

 

 

Зразок взятий з фондів Харківського музею із села Люботин 1950рік. Техніка вишивки: центральна частина штапівка з солов`їними вічками, по краях рушника - лиштва, штапівка та солов'їні вічка.

 

 

Українці, коли  подорожували на ярмарку, базар чи в далеку дорогу - завжди завертали хлібні вироби в такий рушник, щоб зберегти хліб  в подорожі не один день.

 

 

Рушники на  яких дарують коровай та хліб-сіль.

 

Вийнятий із печі коровай обертають коровайним рушником та ним накривають  коровай щоб він вистоявся. Потім  кладуть коровай на цей рушник для благословіння, вітання чи подарунка. Коровайний рушник має геометричний візерунок де вишиті ромби та символи води. Якщо рушник має в*язане оздоблення, то в*язаний узор повинен відповідати основному вишитому візерунку, а не рослинному орнаменту. Цей рушник завжди білого кольору.

 

 

Коровайний рушник  відроджений за малюнком із м. Зеньків Полтавської обл. 1970 року. Довжини такого рушника 150 см. Техніка вишивки мережок: прутик, прутик з настилом та ляхівка.

 

 

Ось ще приклад коровайного рушника. Цей рушник запозичений із села Мерефа  Харківської області вишитий у 1962 році. Довжина такого рушника 180см. він теж білого кольору із геометричним узором, що складається із ромбів та хвилястих ліній.

 

 

Рушник на який поклали хліб та поставили на нього солонку із сільлю називаються  хлібним-вітальними, призначеним для традиційних зустрічей дорогих, очікуваних, шанованих гостей. На Слобожанщині підносять хліб-сіль тільки на білих рушниках. Декорування вітальних рушників завжди має смугастий узор (тобто це дорога).  Часто такі рушники вишивають лічильною гладдю. Його кінці оздоблюють по різному: мереживом вив'язаним гачком або спицями, бахромою та різним плетінням. Основний узор вишивки  складається із ромбів (символ сонця) та хвилястих елементів  (води).

 

 

Рушник запозичиний із села Мерефа Харківської області, вишитий у 1972 році.  Довжина таких рушників180 – 250 см.

 

 

На Слобожанщині хлібні рушники вишивались завжди білими нитками і  по білому полотну. Вишивка була багата, святкова, традиційна для нашого регіону.