Продовжую пошуки і мрію, щоб традиційні техніки та візерунки органічно виглядали в сьогоденні. Візерунки, які гріють душу і доповнюють змістом наше буття. Я зараз не дома і, як і мільони українців, не знаю коли до нього повернусь. Багатьом з нас вже не має куди повертатись. 

Ідея цього панно народилась в жовтні, втілилась в лютому. Так склались зірки, знайшлись всі нитки і пазли візерунка. Завбяки підтримці UNESCO i Artists at Risk в грудні минулого року я опинилась в центрі килимової вишики Arraiolos в Португалії. Робота вишита і як є,  без обоформлення, прикрашає мою кімнату. Такий собі рушник на сучасний лад. Мені з ним в чужомі домі тепліше.

До речі, як вважаєте, ліпше помістити її  в раму чи просто на підрамок? Мені так хочеться зберегти в ній повітря і поєднання з простором...

За мотивами рушників Східного Поділля. Вишивка, чи можна назвати плетення, вовною по бавовняній основі. На фото добре видно деталі і текстури. Дуже мені подобається груба вовна яку роблять тут в Португалії, якесь справжнє тепло в ній.

Лиш зараз подумала, чому рушники Східного Поділля вишивали вовною? Цікаво, чи є де дослідження цього питання.

Розмір полотна 50х78см.  Вишивки 34,5х45см. Це одна з небагатьох моїх робіт, які можна придбати і мати шматочок України де б ви не були.