Ми часто чуємо про те, якими унікальними є полтавські, чернігівські, вербовецькі чи борщівські сорочки, як багато ще потрібно досліджувати, щоб дізнатися всі секрети їхнього вишиття, але майже нічого не знаємо про кримськотатарську вишивку.
Це унікальне явище не тільки української, а й світової культури, пов'язане своєю тематикою, символікою з давньою історією Криму, з усіма цивілізаціями, які пройшли через цю землю: скіфською, античною, візантійською, тюркською. Найвищого розквіту декоративне мистецтво кримських татар досягло у період Кримського ханства від другої половини XV ст. до кінця XVIII ст.
Вишивка на жіночому покривалі. Фото Юлії Можайської з виставки “Орьнек. В мереживі Криму”, 2019, Національний музей історії України
Предмети, декоровані традиційним орнаментом, були важливими атрибутами в багатьох сімейних та суспільних обрядах та ритуалах, починаючи від народження і закінчуючи похованням. Вишиті речі були потрібні повсякчас - для прикрашання дому, під час обрізання хлопчиків, під час сватання та весілля, вишиті хустки та кисети разом з худобою дарували переможцям традиційної боротьби (“куреш”) та кінних змагань (“кошу”). Навіть прихватки для знімання казана з вогню були вишиті, ще й золотими нитками! Такі вироби є гордістю сім”ї, їх ретельно зберігали і передавали у спадок. На жаль, дуже багато чого було втрачено під час депортації, людям не дозволяли брати з собою речі, пізніше їх або вилучали і вивозили або просто знищували.
Фрагмент вишивки. Бахчисарайський історико-культурний заповідник, фото з сайту “Автентична Україна”
Вишивали на саморобному білому або кремовому льняному сукні чи напівпаперовому полотні. Заможніші люди використовували атлас, шовк, оксамит. Нитки були здебільшого бавовняні, з середини ХІХст їх почали завозити з-за кордону. Вишивкою оздоблювали не тільки натільний і верхній одяг, але й предмети побуту (покривала, рушники, накривки на Коран), взуття та навіть намети! Вишивка не була тільки жіночою справою, деякими техніками через складнощі виконання володіли тільки чоловіки. Часто використовували легкі, напівпрозорі тканини.
Вишита торбинка. Фото Юлії Можайської з виставки “Орьнек. В мереживі Криму”, 2019, Національний музей історії України
Оздоблення чоловічого одягу. Фото Юлії Можайської з виставки “Орьнек. В мереживі Криму”, 2019, Національний музей історії України
Орнамент на кримськотатарській вишивці поділявся на чоловічий та жіночий. Вигнуту гілку вважають традиційно жіночим знаком, вона означає розвиток, динамічність та мінливість; чоловічим знаком вважають родове дерево, що означає силу, мужність та надійність. Літню людину зображали гвоздикою. Тюльпаном - молодих юнаків, а трояндою - дівчат та жінок. Гранат - символ сім”ї. Детальніше про значення символів можна дізнатися на сайті, присвяченому орьнек.
У кольоровій гамі кримськотатарської вишивки переважають пастельні та ніжні відтінки. Зустрічаються також і більш темні кольори, але вони завжди пом”якшені. Характерним прийомом є чергування кольорів при повторенні композиції. Завдяки цьому, зважаючи на обмежену кількість відтінків, які використовувалися в одному малюнку (4-5 кольорів), а також різноманітним фактурам швів, складалося враження рухливості орнаменту.Декоративні рушники (евджияри) в побуті кримських татар, як і майже по всій Україні, служили окрасою житла: на свята та урочистості їх розвішували вздовж стін у такий спосіб, щоб було видно обидва кінці з вишивкою. Для виготовлення використовували тонке домоткане полотно в техніці узорного ткацтва. Вузькі краї з обох сторін оздоблювали традиційною двосторонньою вишивкою шовковими, бавовняними, металевими нитками. Інколи узори доповнювали написами.
Рушник, прикрашений двостороннім шитвом “татар ішлеме”. Приватна колекція, Фото Соболєвої О. з сайту “Автентична Україна”
“Учкур” (пояс нареченого), поч.ХVІІІст, сх. узбережжя Криму. Виконаний виключно шовком, з невеликою кількістю золота - канітель скручена на шовку. М”які рослинні барви, кольори - жовто-рожеві (коралово-рожеві), жовто-зелені відтінки листя, з домішкою бузкових відтінків. Бачите рибок? :)
Традиційний орнамент кримських татар називається орьмек. Він складається з різноманітних стилізованих елементів рослинного (гвоздики, лілії, тюльпани, квіти граната, виноградна лоза) та геометричного характеру (ромби, трикутники). Поєднуючи ці елементи, можна розповісти цілу історію чи вишити побажання майбутньому власнику. Композиція вишивки завжди чітко симетрична, центром симетрії виступає квітка.
Головний убір “фес” та вишита тканина, фото з сайту “Автентична Україна”
Кримські татарки з 12 років носили такий головний убір, а на свята доповнювали його покривалом з тонкого полотна, своєрідною наміткою, яка називається марама. Таких покривал в дівчини в приданому могло бути 200-250.
Вишивка на жіночому покривалі. Фото з виставки “Свято” в музеї І.Гончара, 2023
Мистецтво вишивки кримських татар нараховує 10 видів візерунчастого шиття, серед яких виділяють 6 основних:
• “татар ішлеме” - глуха двостороння гладь; Техніка налічує близько 60 різних швів. Виконується крученими нитками з натурального шовку, а також золотими, срібними по поверхні тканини.
• напівпрозоре двостороннє шиття “есап ішмеле”, використовується для заповнення великих просторів;
• “теллі” - шиття золотою або маленькою срібною пластиною; Основні фрагменти виконуються срібними чи золотими нитками. Є двосторонньою і ідеально виглядає як з лицьового, так і з виворітного боку.
• “михлама” - одностороння вишивка золотом і сріблом, шиття по оксамиту металевими, золотими або золоченими мідними нитками;
• “букме” (шнурок, нитка) - золоту нитку скручували в декілька разів до необхідної товщини, накладали на тканину і кріпили знизу ниткою;
• “каснак” (тамбурний шов) - виконувався спеціальною голкою, в якій було заломлене кільце. Вишивка виконується нитками в тон виробу або золотистими нитками по оксамиту, атласу.
Композиція орнаменту будувалася на поєднанні великих і дрібних елементів. Знання про зміст кожного елементу, а також вміння прочитати їх є живим явищем кримськотатарської культури.
Фото зі сторінки Національного музею декоративного мистецтва України
Вишитий чоловічий кисет. Фото з виставки “Свято” в музеї І.Гончара, 2023
Окрім описаних вище видів декоративного шитва, було ще аплікаційне шитво. Цю техніку застосовували для виробництва килимів, якими покривали стіни кімнат, підлоги в караїмських молитовних будинках «кенасах». Орнаментальне шитво «пул» (при цій техніці металеві лелітки срібла або золота нашивалися на предмет по накресленому заздалегідь візерунку) використовувалося при виготовленні «марама» (покривала для наречених), «фесів» (чоловічих і жіночих шапочок з прикрасами) та «кисе» (кисетів). Серед заможних татар і караїмів було надзвичайно поширено шитво перлами і бісером.
Головне покривало “фрланта”. Фото з сайту depo.ua
Детальніше з видами та орнаментами вишивки кримських татар можна ознайомитись з видання Чепурина П. Я. “Орнаментальное шитье Крыма”, 1938.
Розглядаючи вишиті речі кримських татар, можна провести паралелі і з буковинською вишивкою, і з яворівськими хустками, приходить на думку вишивка козацької старшини, там теж було багато золота і срібла.
Більше фото кримськотатарської вишивки з фондів Національного музею декоративного мистецтва України можна знайти в нашому дописі 2017р. Українська вишивка XVIII-XІX ст. Гаптування.
12 лютого 2018 року кримськотатарський традиційний орнамент орьнек включено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України, а 16 грудня 2021 року його офіційно внесли до культурної спадщини ЮНЕСКО.
Цим дописом ми лише привідкрили завісу над такою самобутною кримськотатарською вишивкою. Надихайтеся, вивчайте, відтворюйте і пишайтеся, бо це все - Україна!
