Недарма кажуть, що все, роблене з любов”ю, відчувається одразу. Так можна сказати і  про видання “Взори вишивок домашнього промислу на Буковині”, які “зібрав,  нарисував і обробив” “інжінєр Еріх Кольбенгаєр” чи то пак директор Державної промислової школи у Чернівцях. Праця тривала з 1902 по 1912 роки, етнографічні експедиції, на основі яких і було зроблено видання - втричі більше. До книги увійшли узори домашніх вишивок українців та румунів Північної та Південної Буковини, надруковані на 75-ти окремих аркушах. На кожному з них подано кольорові орнаменти, притаманні тій чи іншій громаді різних регіонів краю. Анотації зроблено трьома мовами - русинською, німецькою і румунською. Альбом був виданий за підтримки міністерства публічних робіт та Буковинського крайового сейму, які впродовж усіх років фінансували етнографічні експедиції та не шкодували на це грошей.

Альбом Взори вишивок домашного промислу на Буковині, обкладинка

Свідченням того, що всі речі зазвичай виготовлялися для власного користування, є те, що селянки не могли скласти ціну своїй роботі, могли лиш сказати за вартість полотна і волічки (шерсті).

В зібранні детально описаний чоловічий і жіночий одяг, прикраси, вказані їхні назви, особливості крою та оздоби. Наведено навіть способи фарбування ниток!

Альбом Взори вишивок домашного промислу на Буковині, лист 16, громада Сучава, повіт Загарешти

Автор відзначає, що місцеві селянки мають одну характерну ознаку, що відрізняє їх від інших при вишиванні - вони тримають голку не трьома пальцями, а двома, і шиють не до себе, а від себе. І ніколи не користуються наперстком. 

Вишивали шовком, заполоччю і волічкою (тонка високоякісна вовнянанитка).

Альбом Взори вишивок домашного промислу на Буковині, лист 32, повіт Сторожинець, громада Красна

Наведено кольористику різних районів Буковини, порівняння використання різних кольорів вишивки у русинів (етнонім українського народу) і румунів. Незважаючи на відмінності орнаментики, саме на основі однакових елементах візерунків перших і других автор відносить їх до спільного кореня - “східно-європейська народна штука”.

Шкода, звісно, що немає опису технік вишивки, але розглядаючи зразки старовинних сорочок з Буковини, можна зорієнтуватися. Головне - збережено кольористику і неймовірну кількість візерунків.

Альбом Взори вишивок домашного промислу на Буковині, лист 37, повіт Чернівці, громада Кучурів великий - Волока

75 листів з унікальними орнаментами, які можна і треба відтворювати, щоб зберегти і передати наступним поколінням.

Альбом "Взори вишивок домашного промислу на Буковині", лист 48, повіт Заставна, громада Чорний потік

“Коли моєю працею менї удасть сяпричинити ся в етноґрафічнім зглядї до докладнїйшого пізнаня і вірного осуду краю, в якім я провів більш як половину мого житя на поважанім і приємнім становиску, добути добути в найширших кругах заслужене признанє і оцїненє для мешканцїв сего краю і на конець подати специяльним дослїдам на полї народної штуки добрі прислуги і поясненя до дальшої богатої в добутки працї: то цїль моєї працї осягнена.”

Повну копію старовинного рукопису української культури, відредагованого та перевиданого східною екзекутивою Союзу українок в Канаді в 1974 р. зі вступним словом автора можна завантажити на сайті електронної бібліотеки Diasporiana, якій ми щиро вдячні за оцифровування української спадщини, щоб вона була доступна якомога більшій кількості людей.

Також, ще одну електронну версію альбому, видання 1912р, можна переглянути повністю та завантажити в вільному доступі можна тут на сайті Volkskundemuseum Wien. Дякуємо Віденському музею за оцифрування таких унікальних видань і можливість досліджувати українську вишивку і дякуємо пані Nadia Halaburda, яка поділилася з нами посиланням!

З іншими старовинними виданнями по українській вишивці ви можете ознайомитися в нашій Бібліотеці.