В нас часто запитують про чоловічі сорочки певного регіону і дивуються, чому їх збереглось так мало. Переживаючи зараз досвід війни, коли нищаться не лише наші життя, міста, а і те, що підкреслює нашу самоідентифікацію, культура в усіх її проявах - ми розуміємо одну з причин, чому чоловічих сорочок мізерно мало. Крім зношення та нищення, свідомого і несвідомого, багато зразків української рукотворної спадщини було вивезено і вивозиться зараз з України.

 

 

Сорочка під колекційним номером 3155-45 є частиною костюма, який придбав у 1914р. етнограф і антрополог Олександр Гаврилович Алешо в селі Калантаїв Олександрійського повіту Херсонської губернії (зараз - с.Калантаїв Олександрійського району Кіровоградської області) для російського етнографічного музею.

 

Кожна така знахідка для нас як скарб. Його хочеться розглядати з усіх боків, хочеться, щоб вона отримала друге життя, відшита для сучасників.

 

Повний костюм дозволяє уявити, як виглядав тогочасний комплект одягу..

 

Костюм складається з сорочки, штанів, домотканого шерстяного пояса і чоботів. Доповнюється солом”яним брилем.

 

 

Сорочка вишита на домотканому полотні, має довжину 1м. 

 

 

Дуже цікаво оформлено комір - окрім зубцювання по краю, по лінії пришивання на станку вишито верхоплут, який теж вишитий досить в незвичний для нас спосіб - не рівно по лінії ниток полотна, а обрамляючи круглий виріз горловини. 

 

Також, комір сорочки має два отвори на кінцях, через які протягувався плетений шнурок. Що ще раз вказує на поважний вік сорочки та те, що вона належала простій людині.

 

 

Рукави змережані зі станком.

 

 

Ще одна цікава деталь - сорочка має несиметричну вишивку на грудях, рамки однакові, а от вишивка всередині них віддзеркалена. Взагалі, вся вишивка дуже динамічна, точно не по рахунку нитка в нитку. Далека від нашого сучасного перфекціонизму та нетерпимості до помилок, але від того є ще більш промовистою. Ми можемо гадати, чому так і це все будуть лише версії: не сильно переймались досконалістю, була не вправна майстриня чи майстер, вишивала людина, яка не могла добре бачити і рахувати нитки полотна …. але як тоді з вирізуванням?! Додайте свою версію в коментарях, але найліпше - поширте інформацію про цю сорочку та вишийте її.

 

Трохи ближче вишивка на грудях

 

 

На жаль, це фото максимальної якості, які можна було завантажити, щоб можна було роздивитися деталі. 

 

І ще ближче вишивка на погрудді

 

 

Чорний колір тут тільки для обрамлення зірочок і трошечки в середині ромба, вишитого набируванням. Основний акцент - червоні зорі, цілі і половинки.

 

І ще ближче

 

 

І ще

 

 

Ліва смуга вишивки

 

 

Права смуга вишивки

 

 

Права смуга вишивки ближче

 

Пазушний розріз оздоблено вистігом, який продовжується нижче розрізу, також є змережування.

 

 

Така проста на перший погляд сорочка має багато таємниць :).

 

Техніки вишивки: хрестик, верхоплут, набирування, пряма лічильна гладь, коса гладь, ретязь, вирізування з настилом.

 

Схему вишивки можна завантажити безкоштовно на нашому сайті в розділі Схеми вишивки і використовувати як орієнтир для відтворення рідкісних сорочок Півдня України. 

 

Сподіваємось, що ми надихнули вас на створення чоловічої сорочки, історія якої почалась понад 110 років тому. Вишийте її, будь ласка, і якщо ваша ласка - поділіться з нами, щоб ми поруч з старовинною сорочкою показали, як оживають наші традиції, повертаються додому. Як би їх не нищили і не вивозили.