Про те, якою є традиційна херсонська вишиванка, і як формувалися традиції вишивки, яких дотримувалися майстрині Херсонщини, розповіла старша наукова співробітниця Херсонського обласного краєзнавчого музею Марина Аскурава. Публікуємо статтю Ганна Щидловська для медіаплатформи Вгору

 

Херсонщина – особливий край, де місцеві культурні традиції розвивалися в асиміляції з традиціями інших регіонів України. З кінця ХVІІІ століття на територію колишньої Херсонської губернії прибували переселенці з Київщини, Чернігівщини, Полтавщини. Оселяючись на херсонських землях, вони знайомились із місцевою культурою, звичаями, мистецтвом, ремеслами й ділилися своїми.

 

 

 

 

 

Це відобразилося й у такому народному декоративному мистецтві, як вишивка. Херсонські традиційні орнаменти увібрали  особливості різних культур. У Херсонському краєзнавчому музеї зберігаються місцеві вишиті сорочки й сорочки привезені з різних регіонів України. Херсонські сорочки, виготовлялися переважно під впливом традицій Київщини та Полтавщини, звідки сюди прибувало найбільше людей.

 

 

Сорочки, виготовлені під впливом Полтавської вишивки, – дуже гарні й вишукані. Це й однотонні вишиванки “білим по білому” і сорочки, вишиті нитками пастельних кольорів. Ефект легких і прозорих рукавів досягається використанням різних технік: прозорого вирізування, виколювання, мережки з настилуванням та інших.

 

 

Є вишиванки оздоблені червоними та чорними нитками, в яких застосовуються поєднання геометричного та рослинного орнаментів з використанням стародавніх символів – хрестів, сварг, свастики, а також 4-6-8 кутніх “звізд”, ромбів, зображення “дерева життя”

 

 

 

Мотив "дерева життя" або, як його ще називають “Світового дерева” на Херсонщині виражався у вигляді дзеркально-симетричних гілок з квітами, пуп’янками та листям, а замість традиційної для інших регіонів вертикальної вісі, зображувалася одна квітка або вазон.

 

 

У сорочках степової Херсонщини переважає рослинний орнамент з домінуванням жовтого, блакитного, зеленого, червоного кольорів. Серед квітів частіше зустрічається мак, рідше – троянда. Але вишивали й волошки, бузок, а також польові квіти з дрібними квітками, пуп’янками й листочками, симетрично розгалужені від центральної квітки. У композиції квіти зазвичай займають центральне місце.

 

 

Фото вишитих сорочок, які зберігаються в Херсонському краєзнавчому музеї, надала Марина Аскурава.