Завдяки електронній бібліотеці “Україніка” Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського ділимось з вами альбомом "Українські народні узори З Київщини, Полтавщини й Катеринославщини" 1928р. видання.
У 1876р. Олена Пчілка видає добре знаний зараз альбом "Український народний орнамент. Зразки вишивок, тканин та писанок".
Любов до вишивки, до всього українського Олена Пчілка передала своїм дітям, зокрема й Ользі, в заміжжі Ользі Косач-Кривинюк.
Ось що пише сайт lokalhistory.org.ua:
У листуванні Лесі Українки та Ольги Косач-Кривинюк є згадки про вишиття та візерунки. Сім’я Кривинюків 1910 року жила в селі Лоцманська Кам’янка (нині Соборний район м.Дніпро). Ольга працювала земською патронажною лікаркою та вела громадську роботу, популяризувала мистецтво вишивання. Збереглась світлина, на якій Ольга Косач-Кривинюк вишиває.
Михайло Кривинюк (батько), Михайло Кривинюк (син), Ольга Косач-Кривинюк за вишиванням. Лоцманська Кам’янка. 1914 рік
Фото: Фрагмент світлини МЛУ КН–2177, Фо–44
На Катеринославщині вона зібрала колекцію схем візерунків для майбутнього видання, розвиваючи справу матері. Леся Українка в листі до сестри Ольги пропонувала їй свою допомогу з підготовки зразків вишивок: "Може, в тебе є такі рисунки, з яких я зуміла б вишити, то пришли, я з охотою поможу тобі, я часто буваю в такому стані, що тільки вишивати й здатна, а більше до нічого, тому й вишиваю чимало (лежачи). Мені навіть цікаво було б отримати нові узори не хрестиками".
Від 1921-го, з приходом більшовицької влади, Кривинюки переїхали до Могилева-Подільського. За кілька років Ольга Косач-Кривинюк звернулася до Климента Квітки посприяти публікації її збірки вишивок: "Дуже б хотіла, щоб мої узори були видані, але ти мені писав, що таке видання зовсім неможливе тепер та що моя перша умова така, що ані поштою, ані кимсь я пересилати узорів не можу, бо коли б вони пропали, то се було б для мене занадто важко і зовсім непоправимо, бо вже їх не мала б ніяк відновити". Тоді видати альбом так і не вдалося.
Року 1924 Ольга Косач-Кривинюк переїхала до Києва, а в 1928-му за власний кошт видала альбом, що складався з 20 зразків вишивок на чотирьох картушах (5 аркушів).
Скромну обкладинку видання прикрашають два невеличкі мотиви - один з вирізуванням, інший настилом
Більший взірець вишивки - суцільний рукав жіночої сорочки, два інші - коміри чоловічих сорочок.
3-5 фрагменти з другого аркуша варті особливої уваги, це так звані “квітки” на рукавах жіночих сорочок
Орнаменти на наступному аркуші дозволяють вишити парні сорочки, дуже подібні “гілки” на рукаві жіночої і на пазусі чоловічої сорочок
Чудові взірці для відтворення, тут і лиштва, і вирізування, і настил з ретязем!
Більше унікальних книг про традиційну українську вишивку шукайте в нашій відкритій бібліотеці.
