Прання давнього домотканного полотна
Прання давнього домотканного полотна-42-image

Я часто перу давні полотна. Конопляні, лляні, мішані з бавовною. Тому розкажу свій спосіб. НАГОЛОШУЮ, що він не є єдиним існуючим і я не претендую на істину в останній інстанції. Це спосіб, який мені найбільше підходить. Порадила мені його Людмила Явна і я вже не пам'ятаю чи я роблю все абсолютно так як вона радила чи внесла якісь зміни від себе.

І так, по порядку:

1. Перевіряю чи весь рулон влізе мені в пралку чи ні. Бо полотна як правило купую рулонами. Якщо рулон великий, ріжу пополам. Обметую краї бо потім так нитки полізуть що замучусь розплутувати той клубок після пралки.

 

2. Замочую - в відбілювачі Парус, якщо його немає, тоді пральний порошок Аріель для білого. Вода гаряча, просто з крана. Відбілювач чи порошок добре розмішати щоб не було крупинок. Залежно від кольору води, яка утворилась після замочування, процедуру замочування можу ще кілька разів повторити. Якщо полотно досить сильно вибілене, то вода буде просто брудна і замочування на добу цілком достатньо, можна прати. Якщо не мали часу попрати і воно мокло 2 чи 3 доби - нічого страшного. Якщо ж полотно вибілене мало чи не вибілене зовсім то вода буде забарвлена - світло жовта, насичено жовта, коричнева, аж до темно коричневого кольору як кава. На фото - перше замочування лляного невибіленого полотна. Я колись як перший раз таке побачила то перелякалась. Якщо ж вода сильно жовта чи коричнева, то я через добу повторюю процедуру замочування - зливаю воду, набираю гарячу, додаю відбілювача і кладу туди полотно знову. І так кілька раз поки вода не стане жовтувата чи коричневувата.
Доповнення від Людмила Явна: "Ще треба перевертати час від часу як довго мокне бо може риски мати в згинах."

 

 

3. ПЛЯМИ. Їх намагаються вивести під час замочування. Тут я мало що можу порадити бо купую рулонами і мало плямами заморочуюсь, просто викроюю так щоб обминути плями. Найпростіший варіант - господарське коричневе мило. Але тут є такий нюанс, що якщо в вас полотно було вибілене не до білого, то пляму ви відперете, але в місці плями полотно буде світліше ніж решта рулону. Звідси можна зробити цілком логічний висновок, що ВИВАРЮВАННЯ полотна з коричневим господарським милом не тільки добре його відпере, але й відбілить. Це варіант для тих, хто не сприймає хімічних засобів. Бо Парус і Аріель то ж хімія. Але я з молодості ненавиджу процес виварюванням, тому для мене це не варіант.
Доповнення від Людмила Явна: "Як плямки руді відпирати що не відмокли і вибілювати то добре шустати(терти одне до одного) і милом Дуру господарським ,що упаковка зеленого кольору"

 

4. Перу в пральній машині на 60 градусів (можна і більше), даю знову ж таки або Парус або Аріель. Для пом'якшення в відділення для кондиціонеру лию оцет. І ВАЖЛИВО - обороти для викручування треба ставити мінімальні - 400 чи 500. Бо потім ті заломи на полотні не розпрасуєте.

 

5. Сушу і ЩЕ ВОЛОГИМ знімаю і прасую. Досушую і скручую в рулони. Так і зберігаю.

 

 

6. Полотно після прання тверде і жорстке. Колись рубель і качалка це питання вирішували, після них воно було дуже м'яке. Я ж перед вишиванням просто його розминаю в руках, воно стає значно м'якше. І так, якщо вишиваю на давньому полотні, то тільки на випраному. Бо непране дуже часто банально смердить. І якщо є плями, то не хочеться гадати відпереться чи ні.

 

7. Якщо полотно випране, а ви хочете його відбілити не хімічно, а природньо, то мочите і на сонце. Висохло, знов намочили і на сонце. І так, поки стане терпіння. Можна білити лише одну сторону, таких полотен і сорочок багато.

 

8. Всі ці правила НЕ СТОСУЮТЬСЯ прання сорочок. Для них - інші процедури і значно складніші. Не знаю чи це можна описати, забагато нюансів. І я щодо сорочок нічого не підкажу бо я їх не перу. 

 

Майстер-класи від Анни Рогатинської, викладачки  традиційної української вишивки в Майстерні Магди Дзвін, м. Львів на вас чекают в її профілі на Prekrasa Studio

 Обирайте майстер-класи які вам до душі та навчайтесь у відомої майстрині  прямо зараз. Доступ до всіх навчальних матеріалів залишається у вас назавжди в особистоіму розділі сайту "Моя майстерня".

 

Коментарі
avatar
These were instructions were amazing and insightful. For someone learning how to select homespun cloth...can you explain the differences in which cloth type (linen, hemp and stinging nettle) is best for what type of embroidery work? Thank you in advance
avatar
Good question. In the old days they embroidered on the cloth they had. One that could be grown and made locally. Now each master chooses at his own discretion. I would choose the cloth for type of embroidery work based on its characteristics - thread thickness, density, quality of processing.
avatar
Дякую за таку детальну інструкцію. Навіяло спогади з раннього дитинства. Моя бабуся полотно білила лугом в спеціальній посудині - дерев'яна висока бочка конічної форми на ніжках, з діркою в дні , з відкритим верхом, називалася Жлукто (Волинська обл., Маневицький р-н, с.Градиськ). Луг робили з попелу, для чого попіл просівали, щоб не було залишків вугілля. Жлукто ставили в дерев'яний цебрик більшого діаметру.Полотно складали в жлукто шарами "гармошкою", перекладали вузликами з попелом, затикали дірку в дні кілочком знизу, зверху укладали вузлик з попелом, і все те добро заливали крутим кип'ятком, накривали кришкою і залишали на ніч або і більше. Наступного дня виймали кілочок знизу, вода стікала в цебрик. Полотно вибирали, віджимали, складали в дерев'яну коробку і несли до річки, де його (полотно) полоскали в проточній воді, складали на кладці і добряче відбивали прачем - така дерев'яна штука важкенька з ручкою. Після чого ще раз полоскали і стелили на траву, щоб просихало і білилося на сонці. Це було десь у 1964-1966 роках, я тільки пішла в школу. Бабуся брала мене з собою до річки, я допомагала розстеляти полотно. В мене ще й досі є рулончик такого ллянного полотна. Для того, щоб з нього щось робити, треба ще попрацювати - кілька разів попрати.
avatar
Дякуємо що поділились своєю теплою історією. Дуже цікаво для тих хто досліджує народні ремесла і як то було колись - виготовити власноруч полотно, вибілити його. Маєте справжній скарб!