Розглядаючи старовинні вишиті сорочки, що побутували в минулому на теренах України, око часом чіпляється за певну особливість: серед ідеально симетричного вишитого орнаменту раптом зʼявляється елемент, який ніби «не звідси». 

Такий, ніби чужорідний, елемент може кардинально відрізнятись від основної вишивки за формою чи кольором; бути на видноті або розташовуватись в «потаємних» місцях. 

Ось ці контрастні деталі різних сорочок, приміром, одразу впадають в око:

Фото: Pinterest

Щось, звісно, може пояснюватись простою випадковістю. Майстрині іноді роблять спонтанні помилки в своїх роботах і не завжди прагнуть їх виправляти.

Але часом бувають дуже особливі зразки, явно зроблені продумано й навмисно. Як оця одинока фігурка біля уставки, що нагадує чи то ляльку чи то силует людини:

Фото: instagram.com/ukrainian_authentic_code

Або на ось цій красивій, пишно розшитій сорочці одна квіточка внизу рукава виконана іншим кольором, одразу й не помітиш. Схоже, так було задумано:


Фото: сторінка Стародавній одяг на Facebook 

А тут, як бачимо, обидва рукави мають фрагменти, що вибиваються з загальної композиції:

Фото: instagram.com/moya__vyshyvanka

Нижче декілька прикладів нетипової вишивки - на ластці. 

Ця деталь розміщена під рукою і її при носінні сорочки не видно:

Фото: oriyana.org.ua

Фото: freeradio.com.ua

Фото: сторінка EthnoShedevr на Facebook  

Тож мимохіть таке явище привертає увагу і викликає цікавість - що це, для чого?

Оскільки окремих наукових досліджень на цю тему немає, кожен трактує значення й символізм таких вишиваних елементів на свій розсуд. Сюди ж нашаровуються давні вірування щодо сакральності вишитих речей та усна народна творчість.

За переказами, таке умисне порушення візерунку на вишитій сорочці (кольором чи асиметрією) покликане слугувати так званим оберегом від «поганого ока».
Часом це згадується як «дуля» від «вроків» і повʼязується з давніми забобонами про те, що людину можуть «зурочити» тощо, а з допомогою вишивки можна від цього захиститись.

На моє переконання, всі вишивки на одязі (і «ґанджі» - тобто вади на них) не обов’язково щось символізували. Проте мали нести виключно позитивну функцію. Ну бо ж хто захоче вишити для себе щось негативне? 🙂

«Обережки» це чи ні, ми ніколи точно не дізнаємось. Отримати пояснення від авторів цих вишивок, зважаючи на давність, неможливо.

Але оскільки цю особливість можна помітити на значній кількості давніх жіночих сорочок (на чоловічих мені досі не траплялось бачити) - лишається лиш розглядати їх як своєрідні “автографи” від майстринь з минулого.


Запрошую роздивитись цікаві зразки, що я зібрала на світлинах з мережі.

Сорочка, що має одразу дві помітні деталі:

Фото: Olena Andrushchenko
Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького, виставка Майстерні Маґди Дзвін

І ближче, щоб роздивитись:

Фото: Olena Andrushchenko
Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького, виставка Майстерні Маґди Дзвін

Притягує погляд, правда? 🙂

Вочевидь, майстрині з минулого не переймались ідеальною симетрією вишивки. Іноді не обтяжували себе випорюваннями “зайвих” стібків чи й цілих елементів.

Тут, приміром, залишили фрагменти під вирізування:

Фото: instagram.com/ukrainian_authentic_code

А тут вишивка на підтичці, яка ховається під поясним одягом. Навіщо вишивати те, що ніхто не побачить?


Фото: www.navkolonas.org.ua

Фото: instagram.com/ukrainian_authentic_code

Фото: instagram.com/moya__vyshyvanka

Можливо, майстриня просто робила пробу візерунка та й залишила. Бо випорювання то нецікавий процес 🙂

Біля однієї уставки - окрема, одинока квіточка:

Фото: instagram.com/ukrainian_authentic_code

На музейних сорочках теж є на чому спинити погляд:


Фото: honchar.org.ua

Фото: honchar.org.ua 

Квіточка “примостилася” на одному плечі:

Фото: vskrynia.com.ua

Один з ромбів на уставці “відзначився”:

Фото: vskrynia.com.ua

Одинокі вишиті позначки на рукавах (фото від продавців давнього одягу):

Фото: instagram.com/ukrainian_authentic_code


Помітні вкраплення контрастного кольору:

Фото: instagram.com/ukrainian_authentic_code

Фото: Плічко Таїса, сорочка Черкащини з фондів Музею Гончара

На подолі теж можна зустріти:

Фото: Плічко Таїса, сорочка Полтавщини

Фото: Olena Andrushchenko

Тут на геометричному візерунку подолу трапилась кумедна  фігурка, схожа на зайчика 🙂

Фото: instagram.com/ukrainian_authentic_code


Недошиті фрагменти вишивки: чи то залишено умисно, чи… може, майстрині просто не вистачило ниток? 🙂

Але, бачимо, явно бракує пелюсток:


Фото: instagram.com/ukrainian_authentic_code

Недошита квіточка:


Фото: instagram.com/katrintsia


Білі, незаповнені “квітки” внизу рукава:


Фото: instagram.com/starovynna_sorochka

Троянда з “пустою” пелюсткою:

Фото: instagram.com/ukrainian_authentic_code

А тут закрався одинокий листочок білою ниткою:


Фото: instagram.com/ukrainian_authentic_code

І щось явно “не так” з цим елементом, правда? 🙂


Фото: instagram.com/ukrainian_garment

Тут хрестики пішли кудись не туди:


Фото: instagram.com/starovynna_sorochka

На сорочках “білим по білому” одразу й не помітиш!

Фото: instagram.com/starovynna_sorochka

Вишиті позначки позаду сорочки. Щоб “не зурочили” зі спини? 🙂

Фото: instagram.com/ukrainian_authentic_code

Фото: instagram.com/ukrainian_authentic_code

Або й спереду, сховається під нагрудним одягом:

Фото: instagram.com/ukrainian_authentic_code

І окремо хочеться показати сорочку з одинокою синьою квіточкою на рукаві. Ніби вже знайомий нам прийом, але є нюанс: ця сорочка - румунська! 

Фото: instagram.com/ie_vie_magazin_online

Вочевидь, географія вишивальних цікавинок розширюється за межі України 🙂

Наостанок звернемось до сучасності.

Часи забобонів минули, світогляд людства змінився. Вишивка на одязі  здебільшого втратила свій символізм, проте залишилась красивою традицією і способом проявлення національної ідентичності. Сучасні майстрині часто шукають натхнення в старовинних візерунках і автентичних сорочках. Хтось на їх основі створює нові зразки вишивок, а хтось відтворює давні речі. Іноді - до найдрібніших деталей! включно з особливостями й «обережками», і ці малесенькі відтворені елементи - як нагадування про майстринь з минулого.

Розглянемо приклади таких робіт? 🙂

Спершу - моя:

Фото: instagram.com/taya.vyshyvaye

Біла фігурка на уставці тут не випадково, вона повторює таку ж на давній колекційній сорочці:

Фото: vskrynia.com.ua

Мені дуже сподобалась сама сорочка і ця деталь, тому я повторила її, змінивши лиш розташування. 

Робота майстрині з Києва Інни Загорулько:

Фото: instagram.com/ukra.innka

Інна вишила на своїй “зоряній” сорочці міточку синім кольором в пам’ять про рідні місця.

Сорочка, вишита за мотивами родинного рушника. Робота Божнюк Аліни:

Фото: instagram.com/bozhnyuk

Сорочку Аліна створювала для себе, а елемент на подолі в жовто-блакитних кольорах додала, щоб зробити її особливою, “з секретиком”.

Робота майстрині з Дніпра Поліни Лебедь, сорочка за мотивами чернігівських:

Фото: instagram.com/lebed.polina

Має цікаву квіточку на рукаві, за словами майстрині - експеримент з візерунком,  який вона просто вирішила не випорювати.

Як бачимо, серед сучасних робіт лиш творчість, і ніякої магії!  🙂

Тож вишиваймо собі на радість все, що душа забажає, і пам’ятаймо - кожна сорочка неповторна, особлива і довершена. З “секретиками” чи без. Ідеально симетрична чи ні. І не обов’язково випорювати пів рукава, якщо десь допустили помилку. Можна залишити свою сорочку унікальною 🙂 Навіть, якщо “не склався” орнамент, як колись у майстрині з минулого:

Фото:  facebook.com/liubomyr.medyk

А для мене пошук “дуль” і “обережків” на давніх сорочках став своєрідною пригодою. Найцікавіше, коли вони ретельно замасковані, тоді здається, ніби за ними стоїть якась історія.

Можете спробувати пошукати теж. 

Вдалого полювання! 🙂