З радістю ділимося з вами ще одним рушником з Сумщини, родичем чи сусідом того, про який ми писали раніше. Цей рушник так само з околиць міста Ромни, орієнтовно 1940-х років.

Суцільна ніжність і делікатність - лише такі слова просяться на думку про цей рушник. Декілька смуг дрібних квіток і розкішне гачковане мереживо по низу рушника.

Тут видно край мережива, одразу зрозуміло, яким важливим був цей рушник для жінки, що його створила, скільки праці в ньому:

На перший погляд - просто горизонтальна смуга квітів, але якщо придивитися - це теж як Дерево життя, з квітами, пуп"янками, листям і плодами.

Інша смуга складається тільки з гілок і квіточок, вишитих художньою гладдю:

На сонечку рушник просто сяє

Гілочки виконані стебловим швом:

Ягідки, ну такі вже милесенькі!

А ось квітка ближче, цікаве виповнення рушниковими швами

Дрібними стібочками підкреслено єдність квітів на дереві:

А ось рідкість - можливість розглянути зворотній бік рушника. Мало чим відрізняється від лицевого боку, правда? Дуже майстерна робоота.

Кінчики ниток акуратно заховані:

З дрібними елементами все простіше - нитку просто перетягували, не завдаючи собі клопоту вишивати кожну ягідку окремо.

Невідомо, чи сіра нитка початково такою була, чи вилиняла з чорної, але поєднання цих відтінків на домотканому полотні виглядає дуже гармонійно. Так важливо зберегти цю гармонію, зберегти скарби нашої землі і історію кожного вишитого шедевру.

Якщо ви прагнете вишити рушник власноруч, освоїти традиційні техніки вишивки, запрошуємо до нашого курсу "Як вишити рушник, базові техніки вишивки".

Дякуємо Ользі Богатиренко, що щедро поділилась з нами вишитим скарбом. Віримо, він надихне вас на створення свого рушника!